У ВСУ обговорили актуальні недоліки мотивування судових рішень

У процесі проведення судової реформи питання якості правосуддя є ключовим. Сторони спору очікують справедливого рішення в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої мета та зміст справедливого рішення — захист прав і законних інтересів осіб. Це відзначали учасники конференції VII міжнародного цивілістичного форуму «Принципи і тенденції застосування приватного права ЄС і пострадянських країн», що відбулася на цьому тижні.

Під час заходу розглядалися питання судової реформи та імплементації західної традиції судового права, базових приватноправових принципів Європейського Союзу, зближення методики підготовки юристів у ЄС та пострадянських країнах.

Зокрема, як зазначила у своєму виступі професор кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т.Шевченка доктор юридичних наук Наталія Кузнєцова, процесуальні кодекси не закріплюють усіх вимог до судового рішення. Більш детально засади визначені в постановах Пленуму Верховного Суду України. «Вони стали аксіоматичними, але чи цього достатньо?» — пройнялася запитанням науковець.

Практика свідчить, що багатьом вердиктам бракує аргументації та мотивування, особливо актам, ухваленим першою інстанцією. Тож вищим судовим ланкам доводиться виявляти та усувати недоліки. Проте часто-густо цього не відбувається. Н.Кузнєцова відзначила, що належне обговорення має бути імперативним, тут немає диспозитивності. Адже тільки обґрунтоване рішення є справедливим.  Також науковець відзначила, що новий ВС, в якому буде всього 120 суддів, стикнеться зі значною кількістю справ, що перейдуть до нього від вищих спеціалізованих судів, які ліквідують. І це не може не позначитися на якості рішень. Як упорається ВС із цим завданням з огляду на те, що до нього прийдуть і правники, які не мають суддівського досвіду, — теж питання.