Як в Україні відбувається процес визнання недієздатності фізичної особи?

Громадська правозахисна організація «Права людини» в рамках проекту «Сприяння ефективному використанню права на доступ до правосуддя осіб з порушеннями психічного здоров’я та обмеженими інтелектуальними можливостями», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя» підготувала інформаційне відео про судову процедуру визнання фізичної особи недієздатною в Україні.

Яким же чином в Україні відбувається визнання недієздатності фізичної особи?

15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Цивільно-процесуального Кодексу України, які змінили процедури визнання фізичної особи недієздатною. Заяву про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем її проживання, а за місцем знаходження психіатричного закладу, якщо особа перебуває на лікуванні. Відповідно до статті 237 ч.2 ЦПК України, таку заяву мають право подавати:

• близькі родичі;

• члени сім’ї;

• орган опіки або піклування;

• психіатричний заклад.

Згідно зі статтею 39 Цивільного Кодексу, фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану:

• довідка про стан здоров’я;

• виписка з історії хвороби.

Для встановлення психічного стану фізичної особи суд призначає судово-психіатричну експертизу. Справа розглядається судом за участі:

• заявника;

• представника органу опіки та піклування;

• особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною.

Суд вирішує питання про виклик особи щодо якої слухається справа з урахуванням стану її здоров’я. Суд також може призначити експертизу, щоб визначити фактичну можливість особи взяти участь в судовому засіданні та надати особисто свої пояснення по справі. Крім того, суд може прийняти ухвалу про участь особи на засіданні в режимі відео-конференції з психіатричного закладу в якому вона перебуває. Згідно зі статтею 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» особа щодо якої суд розглядає справу про визнання її недієздатною має право отримати безоплатну правову допомогу в місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги протягом розгляду справи в суді.

Безоплатна вторинна правова допомога включає наступні види правових послуг:

• захист;

• складання процесуальних документів;

• здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду.

Проте, якщо час виникнення недієздатності впливає на визнання дійсності шлюбу, договору або іншого правочину, суд, з урахування висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів, може у своєму рішенні визначити день, з якого особа визнається недієздатною. Строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати 2 років. За заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи визнаної недієздатною суд може скасувати рішення щодо недієздатності в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. Такий стан обов’язково повинен бути підтверджений висновком судово-психіатричної експертизи.

Джерело